Спадок

Один чоловік з Антіохії залишив по смерті на банківському депозиті 80 золотих дукатів, які заповів поділити порівну між двома своїми синами.

Бажаючи більше довідатися про отриманий спадок, старший із них пішов до банку. Почувши, що брат, так само, як і він, одержить 40 дукатів, подумав: «Мій батько хотів учинити якнайліпше, але, якщо бути чесним перед самим собою, мушу визнати, що мені дісталося забагато грошей. Адже я живу сам, а брат має на утриманні дружину й дітей». Отож розпорядився половину свого спадку переписати на брата.

Невдовзі після цього молодший брат теж вирушив до банку, щоб дізнатися, яку суму успадкував. Коли переконався, що вона становить 60 дукатів, а братова – лише 20, засоромився й подумав: «Батько несправедливо обдарував мене щедріше. Власне, це брат, який живе сам, повинен отримати більшу частину грошей. Мною на старість заопікуються діти, а він залишиться сам, без засобів до життя». Отож розпорядився половину своєї суми перевести на рахунок брата.

Коли через деякий час після цього старший брат виявив на своєму рахунку 50 золотих дукатів, здогадався про мотиви вчинку брата, і його охопило глибоке зворушення. Попросив виплатити йому 10 дукатів і сам відніс їх молодшому братові. Зустрівшись, вони кинулися один одному в обійми, поперемінно сміючись і плачучи, а потім вирішили виконати справедливий заповіт батька.

КОМЕНТАР ДО ТЕКСТУ

Любов насамперед шукає того, що найліпше для коханої людини; а справедливість – рівноваги. Ці два елементи не завжди збігаються, а тому їх перед лицем «справедливости батька» врешті-решт було довірено його незглибимій любові.

Цю тему порушено також в одному єврейському оповіданні, яке наводимо нижче.

На спільному клаптику поля на схилі гори Морія (гора, на якій Авраам мав принести в жертву свого сина Ісаака), працювали двоє братів. У день жнив вони поділили зібране збіжжя на дві частини. Уночі, яка настала після цього, в одного з них обізвалося сумління: «Мій брат повинен отримати більше, адже мусить годувати сім’ю». Тож узяв цілий оберемок збіжжя й доклав до снопів свого брата.

Трохи пізніше тієї самої ночі другий брат теж згадав про іншого й подумав, що, не маючи родини, він не зможе забезпечити себе на схилі віку. Отож устав і доклав оберемок колосків до снопів брата.

Оскільки вранці обидві копиці видалися братам однаковими, наступної ночі вони вирішили ще раз здійснити свій милосердний задум. І от коли, угинаючись під тягарем снопів, несли збіжжя – зустрілися. Обійнялися тоді щиро й разом почали святкувати.

Події нашої історії відбулися в Антіохії (нині – м. Антакія в Туреччині), мешканці якої назвали учнів Ісуса християнами.

ЦИТАТИ

  • Пропозиція щодо справедливого поділу: «Є надійне правило справедливого поділу чогось між двома особами: одна нехай вирішує, якою буде величина частки, а друга – хай вибирає». Ґустав Штреземан (1878-1929), німецький політик

БІБЛІЙНІ ТЕКСТИ

  • Пс. 85:11; Пр. 29:7.
Наступна

Троянда

Зупинився автомобіль, із нього вийшла жінка, витягла з багажника інвалідний візок і поставила його попереду ... Читати далі

Попередня

Світанок

Якої миті настає світанок, коли закінчується ніч? Це питання не давало спокою учням рабина. Починається ... Читати далі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *