Притчі 
Кілька років тому я брав участь у молитовній зустрічі, на якій лектор, світський чоловік, запитав у присутніх:
– Ви святі?
Люди невпевнено поглядали одні на одних, а на їхніх обличчях були помітні збентеження та подив. Проте лектор не здавався.
– От ви – святий? – запитав він молодого чоловіка, який сидів у першому ряді.
Той невпевнено відповів:
– Ну… я… намагаюся бути святим.
Напевно, так відповіла б не одна особа зі зали, бо після цих слів чимало присутніх почали схвально кивати головами. Тоді лектор звернувся до свого співрозмовника з наказом:
– Намагайтеся встати!
Коли слухач встав з крісла, його співрозмовник заговорив знову:
– Я не казав: «Встаньте», а «Намагайтеся встати».
Слухач сів, а потім… ще раз встав. Та й цього разу лектор був незадоволений.
– Ви підвелися, а я казав вам: «Намагайтеся встати».
– Як це – «Намагайтеся встати»? – збентежено запитав слухач. – Я або сиджу, або підводжуся. Що це означає: «Намагайтеся встати»?
І тоді пролунала відповідь, яка для нас є дуже суттєвою:
– А що це означає: «Намагаюся бути святим»? Ви в конкретний момент або святий, або ні.
