Притчі 
Частенько наші чесноти – не більше ніж замасковані вади.
Нерідко те, що ми приймаємо за чесноти, є сукупність різних дій і інтересів, зведених разом фортуною або нашою власною заповзятливістю: трапляється, що не цнотливість робить жінок цнотливими і не відвага надає чоловікам відваги.
Немає більшого підлесника, ніж себелюбство.
Скільки ні зроблено відкриттів у краю себелюбства, там ще залишилося немало незвіданих земель.
Жоден хитрун не зрівняється в хитрості із себелюбством.
Тривалість наших пристрастей залежить від нас не більше, ніж тривалість нашого життя.
Пристрасть часто перетворює розумну людину на дурня, але не менш часто наділяє дурнів розумом.
Великі історичні діяння, які засліплюють нас своїм блиском і пояснюються як наслідок великих задумів, найчастіше є плодом гри примх і пристрастей. Так, війна між Августом і Антонієм, яку пояснюють їх честолюбним бажанням володарювати над світом, була, можливо, одним із проявів ревнощів.
Пристрасті – єдині оратори, аргументи яких завжди переконливі: у них є певна природна майстерність, чиї закони бездоганні. Тому людина недосвідчена, але пристрасна, переконує краще за байдужого красномовця.
Пристрасті несправедливі і небезкорисливі, довіряти їм небезпечно і слід їх остерігатися навіть тоді, коли вони здаються цілком розсудливими.
Людське серце безупинно породжує пристрасті, і згасання однієї з них майже завжди означає появу другої.
Нерідко пристрасті породжують власну протилежність: скупість іноді веде до марнотратства, а марнотратство – до скупості; люди проявляють стійкість через слабкість і відвагу з боягузтва.
Як не ховай пристрасті за зовнішнім благочестям і добрими справами, вони незмінно проглядаються крізь цей покров.
Наша самолюбність більше страждає, коли засуджують наші смаки, ніж наші погляди.
Людям не лише властиво забувати благодіяння і образи, вони ненавидять своїх благодійників і не тримають зла на кривдників. Необхідність віддячити за добро і помститися за зло здається для них рабством, якому вони не бажають коритися.
Милосердя володарів – часто лише хитрий прийом завоювати народну любов.
Хоча усі вважають милосердя чеснотою, проте іноді воно породжене марнославством, нерідко лінню, часто страхом, а майже завжди – і тим, і другим, і третім.
