ГОРНЯТКО КАВИ

Кілька випускників престижного навчального закладу, що досягли успіху й зробили виняткову кар’єру, прийшли в гості до свого старого професора. Під час візиту розмова зайшла про роботу: випускники скаржилися на численні труднощі й життєві проблеми.

Запропонувавши гостям каву, професор пішов на кухню і повернувся з кавником і тацею, на якій стояли усілякі горнята: порцелянові, скляні, пластикові, кришталеві. Одні були прості, а інші – дорогі. Коли випускники порозбирали горнята, професор сказав:

– Зверніть увагу, що всі гарні горнята позабирані, а прості і дешеві позалишалися. І хоча це нормально для вас – бажати найкращого собі, але саме в цьому причина ваших проблем і стресів. Зрозумійте, що горнятко саме собою не робить каву кращою. Найчастіше воно просто дорожче, але іноді приховує те, що ми п’ємо. Насправді ви хотіли лише кави, а не горнят. Але свідомо вибирали найкращі горнятка, а тоді роздивлялися, кому яке перепало.

А тепер подумайте: життя – це кава, а робота, гроші, становище, суспільство – це горнята. Це лише знаряддя для підтримання змісту Життя. Те, яке ми маємо горня, не визначає і не міняє якості нашого Життя. Подеколи, зосереджуючись на самому горнятку, ми забуваємо натішитися смаком кави.

Бо Царство Боже – не їжа і питво, але праведність, і мир, і радість у Святому Духові. (Послання до Римлян св. ап. Павла 14:17)