Прийшов один чоловік у перукарню, щоб його, як завжди, підстригли і поголили та й розговорився з перукарем. Говорили про різне, і раптом розмова зайшла про Бога. Перукар впевнено сказав:
– Хай що би мені не казали, а я не вірю, що Бог є.
– Чому? – запитав клієнт.
– Це ж і так ясно. Достатньо вийти на вулицю, аби переконатися, що Бога немає. От скажіть, якщо Бог існує, то звідки стільки хворих людей? Звідки безпритульні діти? Якби Він дійсно існував, то не було би ні страждань, ні болю. Важко уявити собі люблячого Бога, Який би все це допускав.
Співрозмовник у відповідь замислився, але промовчав. А коли через деякий час, розрахувавшись з перукарем, вийшов на вулицю, то побачив там зарослого і неголеного чоловіка. Клієнт відразу ж повернувся і вигукнув:
– Знаєте, що я вам скажу? Перукарів не існує.
– Як це так? – здивувався перукар. – А куди ж ви мене подінете? Я ж перукар.
– Ні! – вигукнув клієнт. – Їх не існує, інакше не було б зарослих і неголених людей, як отой чоловік, який віддаляється по вулиці, зовсім вас не помічаючи.
– Ну, вибачте, справа ж не в перукарях. Просто люди самі до мене не приходять.
– У тому і річ! – підтвердив клієнт. – І я про те саме: Бог є. Просто люди не шукають Його і не приходять до Нього. От чому у світі так багато болю і страждань.
Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас… (Євангеліє від Матфея 11:28)