«”Я більше його не кохаю”. Дуже здивувався, почувши від вас таку страшну фразу. Але якщо це правда, то невірність вашого чоловіка не така важка, як ваша: він радше проявив слабкість плоті, тоді як ви проявили б слабкість серця. Щодо вас уживаю умовний спосіб, бо не хочу вірити в те, що ви більше не любите свого …
Проживши в шлюбі зі своїм чоловіком дванадцять з половиною років і не маючи дітей, дружина помічає, що чоловік її зраджує. У цей вирішальний для її сім’ї момент вона зустрічає священика, якого заледве знає, і йому розповідає про це. Священик, майже нічого не знаючи про жінку і про її сімейне життя, перед тим, як щось радити, …
Часом у серці чоловіка чи дружини, якими люблячими вони не були б, проявляється почуття самотности. Воно – ніби тінь, що вас злегка торкнулася, наче змія, що проповзла у високій траві, наче неприємний спогад, що раптом зринув і одразу ж зник. Почуття самотности вміє підібрати момент: утоми, чекання, що затягується, найменшої сердечної зваби. Воно зникає так …
Є такі слова, котрі кажуть чи пишуть, надаючи їм, звісно, певноїважливости, однак не більшої, ніж іншим словам. Вони ж не перестають квітнути і множитися, як дерева, з яких виростає ліс. Так само є і зі словосполученням «обов’язок сісти». Восени 1945 року, газета l’Anneau d’Or («Золота обручка») опублікувала коротку статтю «Невизнаний обов’язок». Відтак «обов’язок сісти» проявив …
Декотрі парохіяни приходять розповісти мені про свої рішення і напрямки життя, які, на їхню думку, слід обрати. Ален Л. – невеликий фермер, батько трьох дітей. Розповівши мені про своє духовне життя і суспільні обов’язки, говорить про свою дружину, про роботу, яку він виконує для нечисленного і надто завантаженого духовенства кантону[1]: «Ось чому, – уточнює він, …
Одного дня в мої двері задзвонив шкільний товариш, якого я не бачив більш ніж двадцять років. Я вирішив, що причиною його візиту є або ж велике горе, або ж він прийшов позичити в мене гроші. Перша гіпотеза виявилася правильною. Мені не знадобилося багато часу, щоб його зрозуміти. Я навіть не встиг викликати в пам’яті давні …
Аби вникнути в суть справи, я розпитував вдову про розвиток її духовного життя. «Я завдячую своїм внутрішнім життям Сержу (тобто чоловікові), – сказала вона мені. – Точніше, його ставленню до мене в часі одного не дуже доброго періоду нашого подружнього життя: проживши з ним у шлюбі п’ять років, маючи двох дітей, я вчинила зраду. Однак …
Одна жінка говорила нареченим: «Лише в обіймах того, хто вас любить, можна наважитися зануритись у глибини власного серця, пізнати те, що маємо в собі лихого, визнати його, бути, врешті, справжнім зі собою та Богом. І розпочати нове життя». Слухаючи цю жінку, авдиторія мала таке враження, що в її словах захована дорогоцінна істина, однак її важко …
Протягом усього періоду «окупації», коли хтось дзвонив у двері, їх відчиняли з острахом. Стількох друзів зі страшним візитом відвідувало гестапо… Ця реакція зникає дуже повільно. Одного дня Франсуаза, чоловік якої був військовополоненим, почула дзвінок у двері. Із клубком у горлі вона йде відчиняти. І тут її пронизує в саме серце погляд, що зупиняється на ній, …
Чи справді наш світ втрачає віру в кохання? Звісно, маю на увазі справжнє кохання, а не його підробки. Таке враження складається в нас із літератури, телебачення, кіна. Такий висновок напрошується з розчарованої фрази, яка так часто зривається з уст чоловіків і жінок будь-якого віку: «Я більше не вірю в кохання». Які ж причини цього? Їх …
Притчі