В одного віруючого чоловіка був невіруючий син. Батько сильно переживав, але ніяк не міг прищепити хлопцю живої віри в Бога. Відчуваючи наближення смерті, він покликав сина: – Виконай одне моє прохання. – Яке, тату? – Коли я помру, ти сорок днів приходь у цю кімнату хвилин на п’ятнадцять. – А що мені при цьому робити? …
Прийшов один чоловік у перукарню, щоб його, як завжди, підстригли і поголили та й розговорився з перукарем. Говорили про різне, і раптом розмова зайшла про Бога. Перукар впевнено сказав: – Хай що би мені не казали, а я не вірю, що Бог є. – Чому? – запитав клієнт. – Це ж і так ясно. Достатньо …
Один священик усе ніяк не міг угамувати кількох неофітів (новонавернених) у своїй парафії. Їм слово – вони у відповідь десять, та все зі Священного Писання, і навіть трохи звисока на простака-священика поглядають, не розуміючи, що навіть азів віри ще не осягнули. В якийсь момент їм здалося, що вони зовсім його здолали, але тут священик дістав …
Один священик, який втомився слухати відмовки з приводу того, чому люди не ходять до церкви, взяв аркуш паперу і написав наступне: “Десять аналогічних причин, чому я не вмиваюся: Тому що мене примушували вмиватися в дитинстві. Ті, хто вмиваються, – лицеміри, думають, що вони чистіші за інших. Не можу вирішити, яке мило краще. Я вмиваюся тільки …
Влітку 1921 року святителеві Луці (Валентину Феліксовичу Войно-Ясенецькому) довелося публічно виступити в суді, захищаючи професора П. П. Ситковського і його колег від висуненого владою звинувачення в “шкідництві”. Тоді ташкентське ЧК очолював латиш Петерс, який вирішив зробити суд показовим. Професор С. А. Масумов згадує про суд наступне: “Прекрасно задуманий і відрежисований спектакль провалився, коли головуючий викликав …
Одного дня пізно ввечері в одному з будинків спалахнула пожежа. Уся сім’я: батько, мати і діти – приголомшені тим, що відбувається, вибігли на вулицю і дивилися на пожежу. І раптом усі зрозуміли, що серед них немає наймолодшого члена сім’ї – шестирічного синочка. Швидше за все, він, злякавшись полум’я і диму, замість того, щоб спуститися вниз, …
Одного дня атеїст прогулювався уздовж обриву, посковзнувся і впав вниз. Падаючи, йому вдалося вхопитися за гілку маленького дерева, що росло з розщілини в скелі. Знаходячись у такій ситуації, він зрозумів усю безвихідь свого положення: внизу були покриті мохом валуни, а способу піднятися нагору не було. Його руки, якими він тримався за гілку, з кожним моментом …
Якось людина з важкою небезпечною хворобою прийшла до лікаря, який виписав їй прекрасний засіб проти її недуги. Людина нічого не знає про дію цих ліків, але все таки вірить в їх цілющу дію, приймає їх і видужує. Хіба менше ти повинен довіряти Богові, Який лікує твою душу? Він очищає всі беззаконня твої, зціляє всі недуги …
Біля воріт у Царство Боже черга. Чоловік у білому одязі зустрічає прибулих із землі небіжчиків. – Ти хто? – запитує він наступного. – Я – християнський богослов. – А Ісуса Христа знаєш? – Що за питання, я ж богослов… – А-а.. Ну, йди наліво. Підходить наступний. – А ти хто? – Я – проповідник. – …
Жила в одному селищі вдова. Почула вона якось від людей, що сказав Господь: “Якщо ви матимете віру як зерно гірчичне і скажете горі цій: перейди звідси туди, і вона перейде” (Євангеліє від Матфея 17:20). Зраділа вдова, почувши благу звістку, оскільки у дворі в неї з давніх пір лежала велика купа гною, але бажання взятися за …
Притчі