Одного дня пізно ввечері в одному з будинків спалахнула пожежа. Уся сім’я: батько, мати і діти – приголомшені тим, що відбувається, вибігли на вулицю і дивилися на пожежу. І раптом усі зрозуміли, що серед них немає наймолодшого члена сім’ї – шестирічного синочка.
Швидше за все, він, злякавшись полум’я і диму, замість того, щоб спуститися вниз, підійнявся сходами на самий верх. Не можна було вже і мріяти знайти його. Несподівано відчинилося вікно, і в ньому з’явилося перелякане обличчя дитини. Батько у відчаї закричав: “Стрибай!”
Малюк, бачачи перед собою тільки клуби диму і язики полум’я, крикнув:
– Тато, я не бачу тебе!
– Зате я тебе бачу, не бійся, негайно стрибай!
Хлопчик, набравшись мужності, стрибнув… – і опинився прямо в обіймах батька.
* *
Саме такої віри чекає від нас Бог.
А без віри догодити Богові неможливо… (Послання до Євреїв св. ап. Павла 11:6)