Притчі 
«Любіть одні одних». Таким є покликання кожного християнина.
Варто задуматися над словами, якими описували перших християн: «Поглянь, як вони любляться між собою – кожен один за одного життя ладен віддати».
Отже, тоді було видно, що кожен був готовий померти за іншого.
Можливо, у часи переслідувань нерідко траплялися випадки, коли хтось був готовий віддати своє життя замість іншого. І стало фактом те, що таку міру взаємної любові між християнами було видно.
Зазвичай від нас ніхто не вимагає саме смерті. Однак ми маємо бути до неї готові. Щоразу, коли ми виявляємо взаємну любов, це слід мати на увазі.
Підвищуймо градус нашої взаємної любові. Нехай навіть наша звичайна посмішка, чи дія, чи знак любові, чи слово, чи порада, чи схвалення, чи напоумлення в потрібний момент, звернені до братів, виявляють нашу готовність померти за них. Нехай нашу любов буде видно, звісно, не з марнославства, а для того, щоб забезпечити нам могутню зброю свідоцтва.
Часто ми, як і перші християни, перебуваємо в безбожному світі, у світі дехристиянізованому. Відповідно, ми повинні свідчити Ісуса, і найкраще ми це можемо робити саме через взаємну любов.
