Притчі Один відвідувач у монастирі був особливо вражений тим, що він назвав сяйвом, яке йшло від Майстра. Якось, зустрівши Майстрового давнього друга, він запитав, чи є цьому якесь пояснення.
На що друг відповів так:
– Можу пояснити це таким чином: Життя – це Таємниця. Смерть – ключ, який відкриває її. У мить, коли повертаєш ключа, ти зникаєш у цій Таємниці назавжди.
– Чи маємо ми чекати смерті, перш ніж повернемо ключ? – запитав відвідувач.
– Аж ніяк! Ти можеш повернути його зараз, за допомогою Мовчання, й розчинитися в Таємниці. Тоді ти теж станеш сяючим – зовсім таким, як Майстер.
***
Зачувши, як Майстер наспівує санскритські вірші, й зачарований його мелодійним голосом, учений-санскритолог сказав:
– Я завжди знав, що на світі немає іншої такої мови, подібної до санскриту, для висловлювання речей божественних.
– Не вдавай із себе осла, – відповів на це Майстер. – Мова божественного – не санскрит. Ця мова – Мовчання.
