«Інші»

Будь моїми… очима

Марина пішла від Петра, коли їхній донечці Оленці заледве виповнилося три рочки. Спершу вагалась – як вчинити? Довгими безсонними ночами запитувала себе: “А чи зможе жити з чоловіком-інвалідом, чи вистачить сил та терпіння, чи кохає його настільки, щоб усе своє подальше життя присвятити йому, клопотам, які з’являться, проблемам, яких не уникнути?” Марні пошуки правильної відповіді …

9. ІСТОРІЯ КОХАННЯ

Автобус Варшава-Львів виїхав з автостанції і подався на схід. Позаду була Норвегія, Швеція і Польща, попереду – Батьківщина, самотність і невідомість. – Теж із заробітків? – сусідові дуже хотілося поспілкуватися. – Угу, – неохоче відповів я, не маючи бажання до бесіди. – А що будете робити в Україні? – не міг заспокоїться він. – Чи …

8. «…ПОМИЛУЙ МЕНЕ, ГРІШНОГО».

Своїй інтуїції я звик довіряти. Вона мене зазвичай не підводила. Ні, небезпеки я не відчував, небезпеку я відчуваю спиною. Але тут відбувалося щось незвичайне. Зіпершись об стовп біля трамвайної зупинки, я дивився вздовж вулиці. – Так і є, – подумав я, – незвичайне полягає в тому, що цією вулицею вештаються занадто багато бездомних. І входять …

7. КАНДІ

Портове місто Свиноустя – на північному Заході Польщі. Моє рідне місто лежало на південному Сході. Будь-який напрямок, який я б не вибрав, вів мене додому. От тільки дому в мене не було. Не було навіть однокімнатної квартири в комуналці. Я знову був бездомним. Неабияк змерзнувши, я все ж таки дочекався «фури», готової «підкинути» мене хоч …

6. ПЕРШИЙ КЛІЄНТ

Депортації мені вдалося уникнути. Той самий молодий офіцер відвіз мене до Мальме і простежив, що б я сів на пором до польського Свиноустя. «Що робити далі?» – ламав я голову, стоячи на палубі гарного білого порома. – Богдане! Невже це ти? Що ти тут робиш? – рідна українська мова музикою прозвучала в моїх вухах. Я …

5. ВІДПОВІДЬ

«Клітка» у шведській поліцейській дільниці не дуже відрізнялася від «кліток» у передмісті Вільнюса, сибірському селищі Федорівка або далекосхідному Амурську, в яких мені довелося побувати. Тільки от поліцейські, на відміну від радянської міліції, були ввічливі й не агресивні. У лютому вони провели рейд по затриманню нелегалів, мене виловили і доставили у відділок. Отже, мене чекала депортація. …

4. «МОЖЕ, ДОСИТЬ?»

Все літо та осінь ми подорожували Норвегією, ставлячи циркові вистави. Але наближалась зима і потрібно було вирішувати, що далі… Наші подружні пари вирішили купити будинок на Атлантичному узбережжі і створити там дитячий санаторій, Павло повертався до своєї сім’ї до Варшави. Кристі хотів повернуться в Чилі, віддати свої борги і почати нове життя. У мене восени …

3. ГРОМАДА

Зима наздогнала нас на другий день подорожі. Знемагаючи від утоми, голоду та холоду, ми не раділи ані першому снігу, ні красі навколо нас. Переночувавши в будиночку лісорубів на перевалі, почали спускатися вниз До найближчого населеного пункту було ще пів дня шляху… Ще вчора вранці ніщо не віщувало біди. Відпрацювавши сезон на зборі чорниці, ми з …

2. БРАТ РАФАЕЛЬ

У праці та молитві час у монастирі збігав швидко. Підлогу я настелив, пора було збиратися в дорогу на нову роботу. Ми з братом Рафаелем, присівши на краю скелі, вели неквапливу бесіду. Брат був з наших країв, але в пошуках усамітнення з Богом і суворого аскетичного життя опинився далеко від Батьківщини, у цих горах. Нас багато …

1. ЩО БОГ З’ЄДНАВ…

На початку військового конфлікту між Сербією та Хорватією двоє студентів останнього курсу Белградського університету, серб Зоран і хорват Іво, не бажаючи брати участь у братовбивчій війні, покинули свої країни. Спочатку вони знайшли притулок у таборі для біженців під Копенгагеном, а згодом у пошуках ліпшої долі покинули Данію, нелегально перебравшись до сусідньої Норвегії. На їхнє щастя, …