– Привіт, Даниле! – Марате! Друзяко! Дай-но я тебе обійму! – Познайомся, це моя дружина Айгерим. – Дуже радий вас вітати у своїй оселі! Данило метушився, допомагав гостям зняти верхній одяг, проводжав до вітальні. – Марате, узагалі-то, ти – свинтус! Якби я у Фейсбуці не відстежував твої записи, то й не знав би, що ви …
На кухні, яка зазвичай була така велика та холодна, метушилася ціла купа дівчат. Стояв сміх та галас, по хаті розтікалися неймовірні пахощі. Робили все й одразу: відкривали банки з огірками та компотами, чистили та різали картоплю, тонесенько шинкували цибулю й часник, накривали стіл, вишукували по всій хаті стакани та чашки під напої. Компанія дібралася такою …
Деякі чоловіки кажуть: «Найкраща риба – ковбаса». А є люди, які цілком упевнені у зворотному. Зоя була саме з таких. Будь-яка рибна страва для неї завжди бажана. На всіх родинних чи дружніх святах після розкішного обіду Зоя завжди відкладала собі кілька шматочків оселедця з цибулькою. І насамкінець гостин із величезним задоволенням закушувала святковий торт саме …
– Тетянко, привіт, дорогенька! Що ж ти так нав’ючилася? Не важко? Нумо допоможу! – Ой, Єгорівно, дякую. Сумки – то нічого, не такі вже й важкі, ти, головне, приходь завтра на вечерю, краще допоможеш з’їсти все, що наготую. І Галину Омелянівну бери із собою. Усім вистачить! – На вечерю? З Галею? Цікаво… Що за нагода? …
Безлад став повноправним господарем у кімнаті Оксани. Третій день поспіль посеред кімнати стояв, немов роззявив величезного рота, чорний батьків дорожній чемодан і приймав у себе все, що здавалося Оксанці вартим поїхати до Англії. Два місяці тому дівчина в рідному інституті – за успішність та активність у житті вишу – виграла путівку на стажування. Вивчатиме англійську …
Оля та Єгор щойно повернулися з відпустки. Знайомі дошкуляли питанням – що робити в Карпатах у вересні, це ж самий не-сезон?! Так, але ж не зовсім. У Карпатах – завжди сезон, це треба просто прийняти. Тільки в кожного свій: лижникам тут гарно взимку, фотографам та збирачам фольклору – навесні, родинам із діточками – улітку, літнім …
Змовкли жарти, сельчани стривожились: пропаде баба. Треба справді рятувати, і тут не до сміху. Одного мотоцикліста відпровадили в село – привезти довгу мотузку. Сусід Вадимко зголосився протягти її до баби – його, хлопчака, не засмокче багно, як дорослого чоловіка. Вадим, стискаючи в руках кінець мотузки, побрів у болото. Баба тяглась йому назустріч і просила Бога …
Ставок усе ще кишів людьми й рибою, але поступово хаотичний рух набирав сталих напрямів: на берег уже спроваджували повні мішки – тягли їх за собою. Хто, вибравшись на сухе, завдавав улов на плечі або ж приладновував на багажник велосипеда чи мотоцикла, хто ж запасливіший, вертався в багновисько з порожнім мішком. І бабин мішок теж став …
За селом баба Петрунька в довгій, хоч і рідкій, вервечці пішкодралів звернула навпрошки – через ріпаковий озимий посів, де завжди до нинішнього року топтали прохід, і далі стежкою лісом до ставка. Усі транспортні мусили об’їжджати трохи далі, дорогою. Але коли баба вибігла – ні, захекано вийшла, бо ж бігти вистачило сили хіба що до сільської …
Баба Петрунька сиділа під хатою, на лагідному вересневому сонечку, в’язала кукурудзяні качани у вінки. Вона любила сплітати кукурудзу отак, у вінки. Відбирала для них найкращі качани, загортала назад сухе шолопиння, і воно м’якшало під її руками, легко впліталося в довгу тугу косу. Ще як жили в старій хаті, для досушування вивішувала важкі в’язки на жердину …
Притчі