Притчі 
За часів панування короля Пхаятака жив у Сіамі чоловік на ім’я Хан, що прославився своєю мудрістю. Він умів говорити з духами землі та міг пояснити, звідки беруться й куди зникають різні явища природи. Одним тільки не обдарувало його небо – вродою: у його обличчі й цілій фігурі не спостерігалося навіть натяку на красу, ба більше, він увесь нагадував дога, і кожному, хто зустрічав його, мимоволі спадало на думку це порівняння з псом.
Однак це не завадило королеві Сіаму запросити мудреця до палацу й повсякчас – наскільки управління державою залишало вільного часу – обмінюватися з ним думками. Попервах правитель усією своєю поведінкою давав зрозуміти, як глибоко шанує мудреця. Однак що довше перебували разом, то більше королеві здавалося, що може відмовитися від увічливих форм спілкування.
Одного дня, коли мудрець якраз сидів навпроти нього, король Пхаятак, змірявши його поглядом із ніг до голови, вибухнув голосним сміхом і сказав: «Хане, ти справді схожий на дога!»
Мудрець низько вклонився й промовив: «Ваша Величносте, Ви – Будда».
«Що це тобі таке спало на думку?» – запитав король.
«Будда в усьому й у кожному спостерігає самого себе; дог у всьому й у кожному бачить лише пса».
КОМЕНТАР ДО ТЕКСТУ
Цю тему взято з корейського оповідання, в якому йшлося про буддійського ченця, що своїм виглядом нагадував свиню.
Хан – дуже негарна, бридка на вигляд людина. Однак симпатична зовнішність – це лише придане, яке людина з радістю отримує від природи, але котре, порівняно з духовними дарами, посідає значно нижчий щабель у рангу життєвих цінностей. Спочатку король Сіаму визнає, що мудрість має вищу вартість, не звертає уваги на бридкий вигляд мудреця й ставиться до нього з належною пошаною.
Однак, звикаючи до людини, ми часто забуваємо про її чесноти й переходимо на нижчий рівень спілкування з нею. Комічний вигляд мудреця, про який король, проявляючи делікатність, спочатку не згадував, згодом набуває в його очах нового значення. І тоді володар, як можновладець, починає дозволяти собі нетактовні висловлювання на адресу Хана.
Мудрець сприймає це приниження зі спокоєм. Не втрачає панування над собою, навіть більше, із соломоновою спритністю відбиває удар, змушуючи володаря самого винести собі присуд.
ЦИТАТИ
- Життя не таке коротке, щоб не знайти в ньому часу на ввічливість. Ральф Волдо Емерсон (1803-1882), американський філософ і поет
- Люб’язність, яку часто вважають порожньою гримасою, насправді є даром мудреців. Макс Фріш (1911-1991), швейцарський письменник (зі «Щоденника. 1946-1949»)
БІБЛІЙНІ ТЕКСТИ
- Пр. 31:30; Сир. 1:2-3; Гал. 6:3.
