ПРО П’ЯНИЧКУ І ВОЛЮ БОЖУ

Один п’яничка захотів жити по волі Божій і намірився кинути пити.

– А як жити по волі Божій? – подумав він. – Почну кидати монету! Якщо випаде орел – вип’ю, а якщо випаде решка, – не буду пити!

Кинув монету, випала решка. Кинув ще раз, знову решка. – Нумо, останній раз перевірю! – сказав він.

Кинув монету, – і знову решка!

– Ах, от як! – розсердився п’яничка. – Тоді все одно вип’ю!

* *

Своя воля – це і є вбивця, від якого треба тікати до Бога.

Чернець Симеон Афонський

Лукаве серце людське найбільше і вкрай зіпсоване; хто пізнає його? (Книга пророка Єремії 17:9)