ПРИТЧА ПРО ЗНАННЯ І НЕУЦТВО

У радянські часи жив дуже відомий академік І. П. Павлов, засновник учення про вищу нервову діяльність. Одного разу він сидів на лавочці в парку і читав Біблію. І саме тоді повз нього йшов гурт радянської молоді. Побачивши його з книгою в руках, хтось запитав:

– А що, дідусю, читаєте?

– Біблію, – відповів великий учений.

– Ах, темнота! – махнули рукою молоді і пішли далі, не знаючи ні того, хто перед ними сидів, ні того, що насправді містить Біблія.

Початок мудрости – страх Господній; нерозумні тільки нехтують мудрість і наставляння. (Книга притч Соломонових 1:7)