Ось, мамо, цей день настав! Ні-ні, я не дзвонитиму тобі, щоби жалітися, – я для того надто горда. До того ж як про це розповісти, коли сварка почалася з нікчемної дрібниці, а потім виросла в такий вихор взаємних образ та докорів, що соромно й згадати. Але, так, ти попереджала, що рано чи пізно ми посваримося, …
«…І коли тобі буде погано й самотньо, зачини всі двері. Вимкни звуки великого світу та збери довкола себе всіх своїх бабусь, укрийся мудрістю їхньою, загорнися в тонке, напівпрозоре світло сили жінок свого роду. Помовчи й послухай…» Я сьогодні кепсько почуваюся. Верхні та нижні атмосферні маси тиснуть на мою голову так сильно, ще трохи – і …
У хаті запахло «німцями». Валя це відчула, щойно ступила на подвір’я. Навіть Дружок не вибіг її радісно зустрічати з роботи, сидів у будці, як мишка, лишень очима винувато звідтіля блимав. Пробач, мовляв, хазяйко, але я поки бурю тут пересиджу, бо життя таке непевне, ну, ти ж знаєш. Ураган не забарився – із хати прожогом вискочив …
– Приїздіть у відділок і забирайте! – почулося зі слухавки. Мама трималася однією рукою за мобільний, а другою – за серце. Я схвильовано подивилася на неї: – Щось зі Стефою? За півгодини ми вже переминалися з ноги на ногу перед черговим слідчим, намагаючись з’ясувати, що залишилося від бідолашної Стефи і яким чином її спіткала доля …
Близько восьмої ранку наш під’їзд розквітає парфумерними пахощами апельсинових квітів, щойно підсушеного, ще в ніжних випарах, чорносливу, бергамоту, герані, жасмину та руж із вологого літнього саду – це Оля спускалася сходами. Ароматна хмаринка висить у повітрі декілька хвилин, а згодом перетворюється на ніжний мускус і зникає. Оля – мама мого батька, але ще нікому не …
Усі порядні сільські бабусі займаються приблизно тим самим: полють городи, готують на зиму консервацію й ганяють корів на пасовисько. Моя бабуся Люба нічого з цього не робила, принаймні за моєї пам’яті. Звичайно, виною цьому були хворі ноги, через які вона більшість часу сиділа або лежала. Але в глибині душі я підозрюю, що оця буденна метушня …
Кінець листопада. А за що взагалі можна любити листопад? Макс не розумів. Він витріщався на мокре сіре місто в бокове вікно автівки. Кермує мама, тому їдуть вони повільно і обережно, ніби підкрадаються до когось із не дуже добрими намірами. Хоча вони в нього й справді не дуже хороші. Не хотів говорити того мамі, але тепер …
…Ти стримано усміхаєшся веселому музиці. У відповідь… Бо він упродовж усього святкування пускає тобі бісики. А вже наприкінці хоч і не гучного, але таки гамірного весілля, яке організували твої сусіди єдиному сину Семену, підходить до тебе й каже: – Чи назве дівчина своє ім’я? А ти потуплюєш очі. Щоби не побачив, як тремтять твої руки, …
У Наталчиної баби хустка зовсім негарна – стара і обшарпана. У тітки Леськи теж – картата, як сумка, з якою вона їздить на базар. І тільки в моєї бабусі хустка барвиста, наче килимок; кольору спілої вишні та ще й із мальованими квітами на краях. І ті квіти, наче живі. Ніби з клумби баби Насті. І …
Скільки себе пам’ятаю, на запитання дорослих «Ким хочеш бути, коли виростеш?» завжди відповідала: «Хочу знімати кіно». Уже майже три роки, як моя дитяча мрія здійснилася, – і ще жодного разу я в ній не розчарувалася. Хоча чесно вам зізнаюся, почасти зйомки бувають непростими. А ще частіше – вкрай непростими. Ось як сьогодні. Майже зі світанку …
Притчі