Вирушивши погожою днинкою на людей поглянути і себе показати, один синьйор зустрів на вулиці свого давнього знайомого. Зрадівши випадковій зустрічі і бажаючи відвести душу, він почав із захватом допитувати приятеля: – Ба, та тебе просто не упізнати! На тобі обличчя немає і очі зовсім потьмяніли. Чи вже не сталося біди якоїсь? – На жаль, – …
Стрибаючи з гілки на гілку, маленька мавпочка знайшла якось гніздо з пташенятами. Вона негайно запустила в нього лапу, але пташенята миттєво злетіли в різні боки. Не пощастило лише найслабкішому, яке ще не вміло літати. У нестямі від радості, мавпочка повернулася додому з пташеням у руках. Воно так зачарувало її, що вона почала його пестити, цмокати, …
Не встигла ведмедиця відлучитися в справах, як її непосидючий синок, забувши про мамин наказ сидіти удома, помчав у ліс. Скільки тут свободи і незнайомих ваблячих запахів! Не те що в тісній задушливій барлозі. У нестямі від радості ведмежа почало ганятися за метеликами, поки не наткнулося на велике дупло, звідки так сильно пахло чимось смачним, що …
Озброєні дротиками і гострими списами мисливці нечутно підкрадалися все ближче і ближче. Левиця, що годувала малюків-сисунців, раптом учула незнайомий запах і негайно зрозуміла, що поруч небезпека. Але було пізно. Мисливці вже обступили лігво. Побачивши людей із зброєю в руках левиця сторопіла. Вона хотіла було врятуватися втечею, але тут же одумалася: адже тоді її левенята стануть …
Лоза не могла нарадуватися, бачачи, як навесні селянин обережно скопав навколо неї землю, намагаючись не зачепити заступом ніжне коріння, як він з любов’ю доглядав за нею, підв’язував, ставив міцні підпори, щоб їй зручно було рости. У вдячність за таку турботу лоза вирішила щоб то не було обдарувати селянина соковитими запашними гронами. Коли настала пора збору …
– Вставай же нарешті, соню! – у серцях сказав селянин сину. – Сонце вже давно зійшло. Чи не соромно тобі так довго валятися в ліжку? Гех ти, лежню! – Чому ти докоряєш мене сонцем? – не розумів хлопець, солодко зітхаючи. – У світила турбот більше, та і шлях за день довший. От воно і квапиться …
В одному саду ріс кедр. З кожним роком він мужнів і ставав все вище і красивіше. Його пишна крона царствено підносилася над рештою дерев і відкидала на них густу тінь. Але чим більше він розростався і тягнувся вгору, тим сильніше в ньому росла непомірна зарозумілість. З презирством поглядаючи на усіх звисока, одного разу він наказово …
В одного цирульника була бритва незвичайної краси, та і в роботі не було їй рівних. Одного разу, коли відвідувачів у крамниці не було, а хазяїн кудись відлучився, надумалося бритві на світ подивитися і себе показати. Випустивши гостре лезо з оправи, немов шпагу з піхов, і гордо задерши носа, вона вирушила на прогулянку погожим весняним днем. …
Влаштувавшись у волохатій шкірі добродушного дворового пса, блоха жила собі розкошуючи і ні про що не сумувала. Але одного разу вона учула привабливий запах добротної чистої шерсті. – Що б це могло бути? – зацікавилася вона і, зробивши декілька стрибків, виявила, що її вірний пес солодко спить, розтягнувшись поверх кошлатої овчини. – Ах, як я …
У черемхи увірвався всякий терпець. З тієї пори, як дозріли її терпкі ягоди, життя не стало від зухвалих настирних дроздів. З ранку до вечора вони крутилися зграями над нею, безжально обдираючи дзьобом і кігтями усі гілки. – Будь ласка, прошу тебе! – змолилася вона, звертаючись до найдокучливішого дрозда. – Знаю, що мої ягоди – твої …
Притчі