Аж дивно було Юркові, що в цьому місті так багато голубів. Як ішов із хлопцями на лекції чи в гуртожиток – голуби туркотіли всюди: серед поріділого листя дерев, на дахах, підвіконнях, зривалися, лопотіли крильми з-під самих ніг. Через них і на парах ніяк не сиділося – туркотять під вікнами, вовтузяться, шкрябають кігтями по жерстяних підвіконнях. …
Ще зоддалік, із пагорба вгледів: мама бере воду з криниці. Аж болісно стислося серце, защеміло в грудях. І від маленької маминої постаті в теплій хустині й куфайці, із корбою у двох руках, і від чогось незбагненного, непевного, але тривожного. Прискорюю крок, ставлю свою сумку біля хвіртки, просто в сніг, а сам стежкою спішу до криниці. …
Сидячи навпочіпки в кутку ґанку, дядько Кирило човп молотком по вузлику з крейдою. Молоток глухо гупав, із брезентового вузлика здіймався клубками білий пил. Поволі осідав на цементну підлогу, вибілював дядькові чоботи й руки. Час від часу дядько відривався від свого заняття, позирав у стару зелену каструлю з іржавими дірочками в тих місцях, де колись трималися …
Виходила заміж тітка Софія. Одного вечора мої тато й мама повдягались у святошне, причепурили мене, і ми втрьох вирушили з дому. Мама, врочиста і якась таємнича, несла рогозяного кошичка, прикритого білою пілкою, тато в одній руці тримав хлібину, теж загорнуту в хустину, другою ж легенько стискав мою долоню – щоб я, бува, не зашпортнувся в …
Із дому витягнув мене Юрко Зозуляк. Годі скніти! Усі канікули так-о просидів. Подумаєш, знайшлася… Таких знаєш скільки є?! Та мовчав би ти, Юрку… Розумієш, таких… більше нема. Юрко дивиться на мене з недовірою. У відповідь я кволо всміхаюся. Здається, саме так дорослі всміхаються дітям, які ще зовсім нічого не розуміють у житті. Мій товариш і …
…Залишилася позаду хата Карменних, а ми все йдемо удвох, щасливі пережитим вечором і ще чимось таким, про що важко сказати, що нелегко осмислити, але що є тут, разом із нами… У садку на околиці, старому й занедбаному, не чути вітру, що надокучав щоразу нам, небо вияснилося, мерехтить зорями. Пахне мокрою корою дерев, опалим листям. Радиславині …
Усе почалося з того, що завідувач нашого сільського Будинку культури – а простіше клубу – Іван Травко зібрав нас, із десяток хлопців та дівчат, у невеликій прохолодній кімнатці. Ми посідали довкола столу із розсипаними стосами журналів і брошур для художньої самодіяльності. В одному кутку, під стіною, жовтіли труби духового оркестру, в іншому надув щоки барабан, …
– Використаємо теорему про похідну оберненої функції… Варвара Дмитрівна метушиться біля дошки, аж пасмо сивуватого волосся на голові вибилося з-під шпильки. Але голос учительки добивається до мене лиш зрідка, уривчасто, мовби з далекої далечі. – Із цієї теореми випливає, що логарифмічна функція диференційована в кожній точці в області визначення… Я не бачу, чи функція справді …
Рекс Він жив у будці під хлівом. Буда була нова, ретельно змайстрована, усередину настелено соломи. Тепло й затишно було Рексові. І він сам стежив за чистотою, охайністю у своєму помешканні. Коли проходив дощ, собака потому дуже обережно ступав по розкислій землі, аби не забруднити лап. Та й намагався не бігати до будки щораз туди-сюди. Або …
Це завжди бувало якось несподівано. Ось вийшов Віталько з хати, скочив зі сходинок ґанку – і раптом… Або ж іде чи біжить подвір’ям коло хліва, як ураз… Над головою зненацька так – цвір! цвір! Ластівки! Ластівки прилітають до їхнього двору щовесни. Селяться в хліві: приладновують своє гніздечко до балки над коровою. Серед літнього дня в …
Притчі