Ясна річ, у Григоровича почалися безпросвітні дні. Дружба з кумом Октавіаном різко дала тріщину. Добрий молдовський міліціонер назад брати віслюка не схотів, висловлюючи всілякі авантюрні резони. А невдовзі й зовсім припинив брати слухавку. Щоранку до Григоровича телефонували або навіть приходили оскаженілі невиспані сусіди з вимогою відправити віслюка куди завгодно – на батьківщину, у зоопарк, на …
Якщо на стовпі чи огорожі висить папірець, отже, його не просто так повісили. Його повісили в надії, що людина обов’язково підійде. Прочитає, відірве від бахроми, внизу листка нарізаної, номер телефону. Ну і, можливо, зателефонує. Я, наприклад, завжди читаю такі оголошення. По-перше, людина чекає. Щоб їй зателефонували. Ось якось мені неймовірно пощастило. На плоті побачила таке, …
Відповідь є на кожне запитання. Тут важливо, кому їх ставити, ці запитання. Так. У мене в житті така людина є. Наприклад, я її запитую: – Григоровичу, – людину звуть Григоровичем, – чому ти лисієш, Григоровичу? Він, чухаючи поріділу потилицю, відповідає: – Це правильне запитання. Зараз отримаєш правильну відповідь. Я лисію тому, що волосся випадає, а …
– Твій син закінчить у тюрмі, – суворо сказала сусідка Елла, коли я повернулася з відрядження. – Ви зовсім не займаєтеся дитиною. Твоя дитина росте, як бур’ян при дорозі. Вчора твій син жорстоко побив хлопчика Рикачевських і нагрубіянив Діні Самохвалець. Сьогодні у дворі всі сусіди це обговорюють. Твоїй дитині заборонять гратися з іншими дітьми. Твоя …
Земний свій шлях здолавши наполовину й обернувши погляд у минуле, я нарешті збагнула, що надія зустріти справжнього повноцінного лицаря, надія, котра з року в рік то підіймалася з попелу, то слабшала, врешті-решт офіційно заявила, що вона вмиває руки. Я особисто лицарів бачила тільки в кіно. І там вони повсякчас билися, змагалися та воювали. А такий, …
Так, місто, в якому ми живемо, унікальне. То й що, що я писала про це тисячу разів? І буду, буду, буду. Ось чому. Через наші місця завжди, чуєте, завжди проходила дорога із Росії до Європи та навпаки. Торговий та пасажирський шляхи. А також із Росії до Молдови, Румунії, до Чорного моря… Через наше місто проходили …
У нашому прикордонному містечку здавна в мирі та злагоді живуть румуни та євреї, поляки й українці, вірмени й татари. Усі, хто сюди приїхав, залишаються тут назавжди. Бо тут місце таке райське. Не знаю, чи мешкають тут янголи, але те, що вони тут частенько прогулюються, відпочиваючи від своїх турбот, – це достеменно! Люди ж у нас …
Попри те, що місця тут гарні, щедрі, для декого вони все ж небезпечні, навіть в якомусь сенсі фатальні… Як, наприклад, для прем’єр-міністра Павлика… Нашого прем’єр-міністра, але при цьому громадянина Панами, як потім з’ясувалося. От здавалося б: де ми, де Панама, де прем’єр-міністр, а якось все збіглося та зримувалося. Це для нас той його приїзд було …
Авжеж. Ну й газета в нас є одна! Називається «Будильник». Ну й пишуть! Ну редактор, Петя Довжик, – голова! Ну взагалі! Ось, наприклад, розкопав Петя такий факт, що нібито в Чернівецькій області виявили дівчинку, яку колись підібрали та виховали гуси. Люди від цікавості скаженіли, тираж виріс, газети в усіх кіосках розкупили, очевидці звідкілясь узялися. Пишуть …
Але! Ех, Марино, Марино! Погано вона знала гуцулів! – Я тебе почастував цією бджолою, – з інтонацією Богдана Ступки вигукнув Іванко, – я тебе і… Одне слово, Грабичок, вочевидь, вирішив мене прибити, щоб не мучилась. І подумала я, що це дуже непоганий вихід зі становища. Насамперед для Грабиків, щоб я не завивала в них під …
Притчі