І знялась велика буря; хвилі били в човен так, що він уже наповнювався водою. А Він спав на кормі на підголівнику. (Мк. 4:37,38) Ізабелла запізнювалася. Вона завжди запізнювалася. І, як завжди, протягом решти дня «наздоганяла час». Найперше мусила догнати автобус, щоби заїхати на роботу, а, поспішаючи, часто сідала не в той, що треба, й у …
Ми безумні Христа ради… (1Кор. 4:10). Ніхто ніколи не міг подумати, що Ема – розумна дівчина. Справді, зі своєю солодкою, щирою усмішкою, було якнайбільше сповненою простоти істотою, яку будь-коли створив Бог. Вона не була дурною, навпаки – їй було до цього далеко. Просто володіла вродженим даром відкритості серця й щирості – рисами, які помилково вважають …
…І незнатне світу і принижене, і нічого не значуще обрав Бог, щоб скасувати значуще, – щоб ніяка плоть не хвалилася перед Богом. (1Кор. 1:28,29) Тієї ночі солодощі в кондитерській крамниці «Під Максом» мали справжній бал. Усі були у своєму найліпшому вбрані. Увагу привертали фруктові пироги, торти, пампушки, пиріжки й тістечка, а також усе, що мало …
Усі люди мають доступ до Бога, але кожен по іншому. (Мартін Бубер) Юн мав заледве 19 років, коли успадкував від батька маленький бар. Цей заклад ніколи особливо не процвітав, але був розташований у дуже доброму місці – у самому центрі торгової частини міста. Однак батько Юна не дуже дбав про свій бізнес. Цей старий побожний …
– Доброго ранку, пані Лесю, Ви щось забули в офісі? – запитав охоронець, шукаючи ключі в кишені. – Взагалі-то, я тут працюю, – засміялася молода жінка. – Але не сьогодні і не завтра. Сьогодні ніхто не працює. – Як це? Який день сьогодні? – Леся зловилася за голову, бо була певна, що то субота чи …
Ханна лежала у своєму широкому (занадто широкому – усвідомила раптом) ліжку й навпомацки вдивлялася в темінь своєї кімнати, легко ковзаючи поки незрячим поглядом обрисами стелі, дверей, зістарених меблів. Вона знала, що за важкими портьєрами починає сіріти. Що от-от задзеленчить будильник, а кульгавий Ганс тихо зашурхоче віником по бруківці внутрішнього двору. Плавний шурхіт загострюватиметься до стакато, …
Василь Тихонюк, на цілком логічне прізвисько Тихоня, висолопив язика, ретельно виводячи слова на листку паперу, що тільки-но дістав з лотка принтера. Перед ним тьмяно блимав екран монітора. Верхнє світло в кімнаті не горіло, за вікном заходила ніч, тож Василько низько нахилився над столом, майже впершись у цей предмет меблів лобом, аби бачити нашкрябаний ним текст. …
Вона завжди прокидалась рано-вранці рівно о пів на п’яту. Холодний душ: рівно сім хвилин. Яєчня з двох яєць і трьох помідорів. Не двох, не чотирьох – завжди трьох. Це мали бути особливі помідори, сорту кампарі. Жодні інші не пасували. Ані кумато, ані черрі. Виключно кампарі. Рівно о 4:45 вона вмикала плитку, мастила невеличку пательню оливковою …
всі події та персонажі вигадані, принаймні автору хочеться в це вірити Кажуть, спогади з дитинства – це найкраще, що в нас є, це те, що гріє і тримає на плаву в найскрутніші моменти. Так-от. Тобі десь шість років. Тобі шість років, і приходить Різдво. Тобі десь шість років і приходить Різдво на Галичині. Великою мірою …
Устим поспішав на потяг додому. За півгодини той вирушав зі старого вокзалу. Був мороз, під ногами рипів свіжий сніг, який перестав падати ще засвітла. Вже завтра він розтопиться від сонця на безхмарному небі та людських ніг. «Так не має бути, – думав хлопець, – на Різдво має бути сніг, мороз має бути сильніший». Біля вокзалу …
Притчі