Сильний вітер завжди наганяв на Таську тривогу І тепер, стоячи перед чорною нічною шибою, вона хотіла намацати в собі, заціпенілій і зграбній, точку її народження. Кілька місяців перед тим їй повідомили, що в них буде син. І вона мало не фиркнула в очікувально-витягнуті писки узедисток, що сподівалися на її бурхливу радість. Мовляв, нуууу, давай, мала, …
Миколай Село, де народилася Софійка, лежить у долині, обрамленій лісом, полями і луками. Там ніколи не дмуть пронизливі вітри і сонце завжди ласкаве, мовби ліс охолоджує його гарячі промені. Софійка – худеньке дівча, з великими сірими очима і дрібною постаттю, – ще не знала географічного положення свого села, але воно вже було для неї найкращим. …
– …А ти знаєш, що це таке? Це ж не лише гуляти з ним, обіймати його… Годувати, чи що там ще… – Спати разом. – Ну, спати разом – це вже ні, цього вам мама не дозволить. Хто його пустить на ліжко з брудними лапами… – Я йому митиму лапи. – Це ти зараз так …
Було це в грудні. Холод собачий. Снігу по коліно. Двірники не встигають згрібати з тротуарів сніг – і він перетворюється під ногами перехожих на брудно-сіре мокре місиво. Місто готується до свят, які тривають довше, ніж ангельське терпіння: від Андрія до Миколая, від Миколая до католицького Різдва, а там Новий рік, а за ним Різдво православне, …
Іще тільки початок грудня. Тепер дні стають зовсім короткі, вечір починається вже о четвертій, і невідомо коли встигає запасти ніч. Батьки бояться, щоб діти самі поверталися зі школи, кажуть: «Така темінь!». А діти відповідають: «Ні, роззирніться довкола, усе ж світиться! Скоро Різдво!». І справді, світел багато. Найбільше – у торгових центрах, де всі вітрини рясніють …
Роман готувався до весілля свого найкращого приятеля – Павла. Адже минулого місяця друзяка надумав та й випалив: “Усе, баста! Кличу Маринку заміж!” Спершу Роман подумав, що товариш жартує, але коли той показав обручку, зрозумів, що тепер уже це не жарт… Як це так: Павло, затятий парубок, одружується?! Як же він наважився на такий серйозний крок?.. …
Коли в дитинстві всі дітки мріяли про братика або сестричку, я сердилася на всіх і насамперед на своїх батьків. Не могла їм пробачити того, що в мене є сестра… І не будь-яка, а сестра-близнючка… Уся батьківська любов, увага та тепло належали нам двом однаково. А хотілося навпаки – аби усе присвячували мені – і час, …
Андрій вийшов із маршрутного таксі. Поволі, не поспішаючи, попрямував устеленою сніговою ковдрою вулицею. Навкруги було тихо і біло-біло… Жодного звуку, ані сліду на дорозі… Село ще спало, але деякі з його мешканців вже прокидалися у своїх затишних хатинках… Де-не-де з димарів у небо здіймалися кубла диму, такого ж білого як сніг, і такого ж пухнастого, …
Зі своїм чоловіком я познайомилася на дні народження подруги Світлани. Того дня я навіть уявити не могла, що тихий, скромний та мовчазний Сергій і є тим єдиним і довгоочікуваним судженим, зустріч із яким мені приготувала щедра доля. Тим паче, чого тільки раніше я не чула про Сергія і від Світлани, і від її чоловіка, із …
Пан Степан продавав квіти не від веселого життя. Раніше, ще коли працював на заводі, навіть уявити не міг, чим займатиметься на пенсії. І садівництвом чи квітами, зокрема, ніколи не захоплювався… Але… Після того, як завод закрили, а працівників безжально виставили за двері, пан Степан згадав про дачний будиночок за містом… Куди ж подітися і що …
Притчі