Егуд почув уві сні голос: «Упорядкуй свої справи, покайся за провини й приготуйся постати перед Богом, бо невдовзі вже тебе буде покликано з цього світу». Егуд, однак, прокинувшись, почав розмірковувати: «По-перше, то був лише сон, який, найімовірніше, приснився мені тому, що я з’їв щось важкотравне; по-друге, не можу витрачати намарне жодної хвилини, бо мушу заробляти …
Через шість тижнів після похорону свого батька студентка зустріла священика. Зупинилася й ще раз заговорила з ним про померлого: «Ціле його життя було сповнене зусиль і праці. Спочатку він зводив дім, потім власними силами облаштовував піддашшя, водночас постійно утримував в ідеальному порядку сад, в якому не було жодного зайвого стебельця трави, а його авто завжди …
«Ростіть і розмножуйтеся!» – сказав Бог деревам і зробив їх товариськими створіннями. Тож коли Едемський сад було закрито, вони почали виживати завдяки тому, що трималися разом і захищали одне одного від буревіїв, спеки й морозу. Деякі насінини, що їх розкидав Небесний Сівач, однак, упали віддалік; і з них окремо виросли поодинокі дерева. Дерева з лісу …
Коли слимак виліз зі своєї хатинки, його розміщені на ріжках очі побачили, що існує дві можливості: можна поповзти вгору кущем глоду або зробити те саме, скориставшись листям осоту. Після доволі тривалого зволікання вирішив рухатися соковитими листками. Невдовзі після цього знову опинився перед вибором: попрямувати до грядки в кінці городу чи, можливо, віддати перевагу молодому салатові, …
Старий Пепе щоранку запрягав у візок осла й возив до молочарні молоко від своєї єдиної корови. Осли, як відомо, від природи мають уперту вдачу, і чоловік деколи не міг змусити тварину рушити з місця. Врешті йому спав на думку давно перевірений спосіб. До хомута він прив’язав довгого прута, на кінці якого повісив жмут свіжої трави. …
Мені приснилося, що я прокинулася після тривалого сну й попросила дзеркальце. Хтось із незнайомців, які стояли навколо мого ліжка, подав мені ручне люстерко, і я глянула в нього. Ніхто не зміг би описати того жаху, який я відчула, побачивши в дзеркальці обличчя старої жінки, що уважно приглядалася до мене. Від думки про те, що я …
У Сантьяґо-де-Компостела група фламандських паломників зустріла земляка, що прибув із Мехелена. Відстань від Мехелена до Сантьяґо, що становить близько 1400 км, прочанин подолав пішки. У момент зустрічі він саме, знявши наплічника, наповнював водою мисочку, щоб напоїти песика, свого спраглого товариша, який супроводжував його в мандрівці. На шиях в обох висіли мушлі св. Якова[1]. Земляки запитали …
Одного разу щур, який постійно нишпорив у ринвах і зливних каналах, у пошуках їжі потрапив до університетського підвалу, де, на свій превеликий подив, наткнувся на свого двоюрідного брата. Той сидів у дротяній клітці, однак видавався здоровим і добре вгодованим. «Як життя? – запитав його. – Бачу, що простір, яким можеш пересуватися, вельми обмежений». «Тепер я, …
Коли дванадцять ченців Ордену братів менших заглибилися в ліс на схилі гори Монте Субазіо, брат Леон відстав і зупинився перед великим мурашником. Було помітно, що його обважнілу голову обсіли якісь думки. Дочекавшись, поки його наздогнав Франциск, що йшов останнім, Леон звернувся до нього: «Франциску, я вже давно хотів тебе про дещо запитати». «Кажи, я слухаю!» …
«Тепер усе вже не таке, як давніше, – скаржився віл. – Колись, пригадую, над лукою співали жайворонки». «Якщо закриєш свою пащеку, то, без сумніву, почуєш їх», – відповіла трясогузка. КОМЕНТАР ДО ТЕКСТУ Усім відома історія про індіянця, який посеред великого міста весь перетворився на слух, бо крізь галас, що там панував, до його вух долетів …
Притчі