Бабуся справедлива
Я лежала на шафі під стіною за іконами. Лежала не просто так – ховалася. Наді мною висіло кудлате павутиння, поруч валялася зачерствіла тогорічна пасочка та кілька огарків тоненьких воскових свічок. У щілину між Богородицею та святим Миколаєм було видно двері, через які мала увійти бабуся. І не сама, а з лозиною. У свої шість років …