Шемрання старенької Боньки важко зрозуміти. Але Наталя – мале, проте міцно збите пташа, ловить покручі-слова на льоту і тлумачить сказане Бонькою. Це дрібне пискля родичі називають Наталчиточкою. Ім’я складене з двох: Наталя й Чита – кумедна мавпочка з популярної кінокомедії. Чотирирічне дівча спритно дереться на горіх, що розложисто царює над половиною подвір’я присадкуватої «шевченківської хати». …
– Ох і невірна ж дівчина! Тьху на тебе, яке погане! Я, худенька й блідолиця, учорашня першокласниця з ріденьким білявим волоссям, що саме починало темніти на знак мого дорослішання, зіщулено сиділа на лавці й хвицяла ногами, як корова Білка хвостом. Ще п’ять хвилин тому я вважала себе якщо не красунею, то хоча б гарненькою, а …
Осінь упала на землю якось несподівано й нестримно – наче зграя голодних ворон на збіжжя. Ще вчора серпень, відмовляючись умирати, катував світ тридцятиградусною спекою, і раптом – упс! – немов чиясь рука, відірвавши останній літній листок календаря, загребла водночас і тепло, і гаряче сонце. Якраз добре копати картоплю – не пече, не смалить, і дощ …
– Пий, я тобі кажу. – Не хочу, не можу, мені погано стане. – Та чого б це? Воно ж свіже-свіжесеньке, ще тепленьке, тільки-но з-під курки! – бабуся тримала в руці біле яйце з надбитим вершком. – Бачиш, я ж присолила. Я відразу уявила курку, її теплесеньку дупку, звідки вилазить яєчко, і не тільки. І …
Я лежала на шафі під стіною за іконами. Лежала не просто так – ховалася. Наді мною висіло кудлате павутиння, поруч валялася зачерствіла тогорічна пасочка та кілька огарків тоненьких воскових свічок. У щілину між Богородицею та святим Миколаєм було видно двері, через які мала увійти бабуся. І не сама, а з лозиною. У свої шість років …
Ніна Степанівна, схожа у своїх потворних окулярах на здивовану сову, дивиться у вікно з осудом. Ох і погода. Не дивно, що так боліли суглоби. Немає порядку ніде: ні в людях, ні в природі. – Знаєш, Лідочко, у наші часи такого не було. Щоб оце у квітні сніг – не пригадую. – Ага. На безкраїх полях …
Я беру її біляве волоссячко до рук і розчісую гребінцем, побоюючись зробити боляче, смикнути ненароком. Я люблю її, а вона любить мене. І не знаю навіть, як давно це відчуваю. Здається, я любила її завжди, ще до своєї появи в цьому світі. Сьогодні я вчуся плести косичку. Бабуся сидить на дивані й терпляче спостерігає. Я …
Середнього віку струнка Фея в джинсах і смугастому светрику згрібала на газоні листя. Бо осінь. Вона пробувала спалювати його на краю дачної ділянки, але насичене нічною вологою листя горіло погано. Чаклуючи біля неслухняного вогнища, Фея раптом помітила біля паркану брудну пляшку, заткнуту корком. Недовго думаючи, вона підняла пляшку, витягла корок і кинула його в купу …
– …Ох і загорлав я тієї миті! Жбурнув болгарку на підлогу, ухопився за руку, затупотів ногами, зціпив зуби, присів і завмер… Тихо стало так, ніби я втратив слух. Раптом десь за стіною завив пес. Потім у під’їзді загудів ліфт. Біль не вщухав, а, навпаки, підіймався вище по руці. Я розплющив очі. Болгарка валялася долі, шнур …
Багато років я навчаю людей французької мови. І дітей і дорослих. Учні бувають різні – ледачі й старанні, неслухи та слухняні, обдаровані й не дуже, бувають теперішні та дорогі колишні. Але був у моєму житті одного разу потенційний учень. * * * Підходить якось до мене колежанка – учителька англійської мови – і каже: – …
Притчі